Леся Шепель — поетеса, дослідниця українського слова, лауреатка літературних конкурсів.
Леся Шепель — філологиня, українська авторка, яка народилася в Україні на Полтавщині. Нині проживає в Ірландії.
Краса рідного краю надихнула дівчину на перші проби пера, і у вісім років вона почала писати вірші. Пізніше Леся стала лауреаткою обласного конкурсу «Поетичні Зорі – 2006», посівши 1 місце у середній віковій групі, та Всеукраїнського конкурсу «Українська мова — мова єднання», що проходив під патронатом Національної спілки журналістів України. Вона також брала участь у міжнародному симпозіумі «Блакитні вежі золотого слова» у 2006 році (Київ), де представила власну поезію та наукову роботу «Пантеїстичний світ поезії Б. І. Антонича», здобувши 2 місце у поетичній номінації.
2006 рік став важливим етапом у житті Лесі: вона закінчила Красногорівську середню школу з відзнакою та вступила до Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тоді вийшла її перша поетична збірка «Се Ля Ві» («C’est la vie») у Полтаві, видана за сприянням відділу освіти Великобагачанської райдержадміністрації.
У 2007 році вибрані вірші Лесі Шепель увійшли до альманаху молодих полтавських авторів «Острови» та антології «Собори душ своїх бережіть», які презентували найкращі твори молодих письменників Полтавщини. У 2008 році її поезії було опубліковано у студентському журналі Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Сві-Й-Танок», а у 2011 році — в альманасі молодих українських авторів «Сполучник».
У 2012 році Леся Шепель закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувши ступінь магістра філології (українська мова та література, англійська мова) з відзнакою.
Працювала редактором, копірайтером, створюючи рекламні тексти.
Сьогодні Леся продовжує свій творчий шлях у царині літератури, публікуючи поезії в соціальних мережах та готує нову збірку. Сферою її творчих інтересів є інтимна та філософська лірика. Її романтичні поезії відображають яскраву палітру емоцій, і, немов полотна художників імпресіоністів, насичені колоритними візуальними образами та несподіваними художніми деталями. Леся майстерно передає глибину душі і внутрішні драми людини, настрої і переживання, відчуття самотності, любов до світу і життя в гармонії з природою.
